Алкогольна шизофренія: клінічні прояви, патогенез та сучасні підходи до лікування
Алкогольна шизофренія — складний психічний розлад, що виникає на тлі хронічного алкоголізму. Розглядаємо причини, симптоми та ефективні методи терапії.
Алкогольна шизофренія: патогенетичні механізми, клінічні особливості та терапевтичні стратегії
Алкогольна шизофренія - це тяжке психічне порушення, яке виникає на тлі тривалого зловживання спиртними напоями. Термін не є офіційною нозологією в МКХ-10 або DSM-5, однак використовується у клінічній практиці для опису психотичних станів, подібних до шизофренії, які виникають у пацієнтів із хронічним алкоголізмом.
Етіологія та патогенез алкогольної шизофренії
Механізми розвитку алкогольної шизофренії пов’язані з тривалою токсичною дією етанолу на центральну нервову систему. Хронічне вживання алкоголю призводить до порушення нейромедіаторного обміну, зокрема до дефіциту γ-аміномасляної кислоти (ГАМК), дофаміну, серотоніну. Такі зміни викликають порушення мислення, емоційної стабільності, сприйняття та поведінки.
Додатково впливають супутні соматичні та неврологічні ураження, зокрема алкогольна енцефалопатія, дефіцит вітаміну B1, ураження печінки, що посилюють психопатологічну симптоматику. Серед факторів ризику — спадкова схильність до психозів, наявність шизоїдних рис особистості та соціальні чинники.
Клінічна картина алкогольної шизофренії
Симптоматика алкогольної шизофренії нагадує класичну шизофренію, однак має характерні особливості:
- переважання слухових галюцинацій з погрозливим чи обвинувачувальним змістом;
- переслідувальні та параноїдні ідеї;
- емоційна холодність або, навпаки, підвищена збудженість і тривожність;
- деперсоналізація та дереалізація;
- агресивна або саморуйнівна поведінка під час загострень.
Найчастіше розлади розвиваються після тривалих запоїв або на тлі абстинентного синдрому. Симптоми можуть зберігатися довше ніж при типовому алкогольному психозі, іноді набувають хронічного перебігу.
Диференційна діагностика
Важливо відрізняти алкогольну шизофренію від таких станів, як алкогольний делірій, алкогольний галюциноз, шизофренія незалежно від алкоголізму, а також інші органічні психози. Для цього застосовують:
- клінічне інтерв’ювання та психіатричну шкалу PANSS;
- нейропсихологічне тестування;
- МРТ та КТ головного мозку;
- аналізи на рівень вітамінів, печінкові проби, нейротрансмітери.
Методи лікування алкогольної шизофренії
Терапія комплексна та включає:
- Абстиненцію від алкоголю — основна умова стабілізації психічного стану;
- Медикаментозне лікування:
- антипсихотики другого покоління (оланзапін, кветіапін, рисперидон);
- транквілізатори при тривожності;
- вітаміни групи B, антиоксиданти, гепатопротектори;
- нейропротектори при органічному ураженні ЦНС.
- Психотерапія — когнітивно-поведінкова терапія, підтримуючі групи;
- Соціальна реабілітація — ресоціалізація, працевлаштування, психоосвіта родини.
Прогноз
Прогноз залежить від тривалості зловживання алкоголем, вираженості психічних змін та дотримання лікувального режиму. За умов повної абстиненції та адекватної терапії можливе часткове або повне відновлення психічного стану. В іншому випадку розлад набуває хронічного перебігу з періодичними загостреннями та соціальною дезадаптацією.
Алкогольна шизофренія - це серйозний психотичний стан, який вимагає мультидисциплінарного підходу до діагностики та лікування. Основним принципом є стійке утримання від алкоголю, тривала медикаментозна підтримка та психотерапія. Рання діагностика і своєчасна терапія здатні суттєво покращити прогноз для таких пацієнтів.
