Чи варто видаляти мигдалики: коли операція є виправданою
Мигдалики захищають організм від інфекцій, але іноді їхнє видалення стає необхідністю. Дізнайтесь, коли тонзилектомія є обґрунтованим рішенням.

Чи доцільне видалення мигдаликів: показання, ризики та сучасні підходи до тонзилектомії
Мигдалики (у народі - гланди) є важливою частиною імунної системи, що розташовані по обидва боки горла. Їхня основна функція - захист організму від збудників інфекцій, які потрапляють через дихальні шляхи. Мигдалики виступають бар’єром, що реагує першим на вторгнення бактерій і вірусів.
Однак у деяких випадках ці органи самі стають джерелом проблем. Часті запалення, біль при ковтанні, утруднене дихання — усе це може бути проявом хронічного тонзиліту. Якщо ж консервативне лікування не дає тривалого ефекту, лікар може рекомендувати тонзилектомію - хірургічне видалення мигдаликів.
Коли операція справді необхідна?
Сучасна медицина намагається уникати видалення мигдаликів без нагальної потреби. З розвитком антибіотикотерапії та методів імуномодуляції тонзилектомія стала менш поширеною. Проте є клінічні ситуації, коли хірургічне втручання виправдане:
- мигдалики значно збільшені й ускладнюють дихання або ковтання;
- виникає деформація мовлення через гіпертрофію мигдаликів;
- хронічний тонзиліт спричиняє рецидивуючі отити або синусити;
- лімфатичні вузли під щелепою залишаються збільшеними попри лікування антибіотиками;
- пацієнт має понад 4–5 епізодів гнійної ангіни на рік, що потребують регулярного прийому антибіотиків.
У подібних випадках гланди вже не виконують захисну функцію, а навпаки — стають осередком хронічної інфекції.
Тонзилектомія: перебіг операції та відновлення
Процедура видалення мигдаликів зазвичай проводиться в дітей віком 3–6 років, але може бути показана й дорослим. Сучасна медицина передбачає обов’язкове знеболення - як місцеве, так і загальне, залежно від віку, супутніх захворювань і тривалості операції.
Видалення може здійснюватися традиційним скальпелем або за допомогою лазера. Операція триває в середньому 30–60 хвилин. Якщо немає ускладнень, пацієнта виписують додому в той самий або наступний день.
У післяопераційний період протягом кількох днів зберігається біль у горлі, утруднення при ковтанні. Рекомендовано вживати тільки м’яку або рідку їжу, уникати гарячих та гострих продуктів. Морожене, навпаки, може зменшити біль і полегшити стан. Повне відновлення зазвичай настає через 7-10 днів.
Погляд лікарів: видаляти чи зберігати?
Думки медичних фахівців щодо тонзилектомії неоднозначні. З одного боку, гланди є важливою частиною імунного захисту, особливо в дитячому віці. Їхнє безповоротне видалення може збільшити ризик виникнення фарингітів, бронхітів, ларингітів. З іншого - хронічне запалення мигдаликів призводить до постійного прийому антибіотиків і загального виснаження організму.
Отже, рішення про операцію повинно бути індивідуальним і ґрунтуватися на ретельному аналізі анамнезу, частоти загострень, ефективності консервативної терапії. В ідеалі - це спільне зважене рішення лікаря, пацієнта та (у випадку дитини) його батьків.
Тонзилектомія - не панацея, але й не крайній захід. Вона має бути розумним кроком, який базується на медичних показаннях. Якщо мигдалики стали джерелом постійних проблем і не піддаються терапії, видалення може значно покращити якість життя. Водночас, якщо є шанси зберегти функціональні гланди - варто спробувати консервативне лікування під контролем фахівців.