Дисоціативний розлад: симптоми, причини та сучасні методи лікування
Дисоціативний розлад — це складне психічне порушення, пов'язане з порушенням ідентичності, пам'яті чи свідомості. Дізнайтесь про причини, симптоми та лікування.
Дисоціативний розлад: симптоми, причини та сучасні методи лікування
Дисоціативний розлад - це психічне захворювання, яке характеризується порушенням зв'язку між думками, спогадами, почуттями, діями та ідентичністю. У пацієнта може виникати відчуття відстороненості від себе або навколишнього світу, а також втрата пам’яті чи зміна особистості. Це серйозне порушення, яке вимагає професійної діагностики та лікування.
Що таке дисоціація?
Дисоціація - це психологічний механізм, за допомогою якого мозок людини «відключається» від неприємного досвіду, щоб уникнути сильного емоційного стресу. У помірній формі це може бути забування подій після стресу, а у важких випадках — розвиток декількох особистостей (дисоціативний розлад ідентичності).
Основні види дисоціативних розладів:
- Дисоціативна амнезія - втрата пам’яті про важливі події або особисту інформацію;
- Дисоціативна фуга - поєднання амнезії з несподіваним переміщенням у нове місце й прийняттям нової ідентичності;
- Деперсоналізація/дереалізація - відчуття, ніби тіло або світ навколо не реальні;
- Дисоціативний розлад ідентичності - наявність двох або більше окремих особистостей у свідомості однієї людини.
Причини виникнення
Найчастішою причиною дисоціативного розладу є важка психологічна травма, особливо у дитинстві. Це може бути результат насильства, катастроф, втрати близьких або хронічного емоційного тиску. У відповідь на травму мозок розвиває механізми психологічного захисту, які з часом набувають патологічного характеру.
Симптоми дисоціативного розладу
До основних симптомів належать:
- втрата пам’яті про важливі події або періоди життя;
- відчуття відстороненості від себе або навколишнього світу;
- відчуття, ніби ви спостерігаєте за собою ззовні (деперсоналізація);
- раптові зміни настрою, поведінки чи мови;
- почуття відсутності контролю над діями або словами;
- відчуття, що є кілька «я» всередині однієї людини.
Діагностика
Дисоціативні розлади важко діагностуються, оскільки можуть маскуватися під інші психічні стани — депресію, тривожний розлад або шизофренію. Діагностика проводиться психіатром або клінічним психологом, включаючи клінічне інтерв’ю, шкали та тести на дисоціацію, аналіз анамнезу.
Методи лікування
Основу лікування складає психотерапія:
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) - допомагає змінити деструктивні переконання;
- Терапія травми (EMDR, психодинамічна терапія) - для опрацювання травматичних спогадів;
- Сімейна психотерапія - залучення родини до процесу лікування;
- Медикаментозна терапія - за потреби, для лікування супутньої тривоги або депресії.
Прогноз та підтримка
При ранній діагностиці та тривалому лікуванні можливе значне покращення стану пацієнта. Люди з дисоціативними розладами можуть повернутися до повноцінного життя за умови систематичної підтримки та терапії. Дуже важливо оточити людину розумінням і допомогою, уникаючи осуду.
Пам’ятайте: дисоціативний розлад — не слабкість, а відповідь психіки на глибоку травму. Шлях до зцілення починається з прийняття та звернення до фахівця.
