Дисоціальний розлад

Викликати лікаря або отримати консультацію
Ви можете за телефоном:+38-099-557-30-44
ПОТРІБНА ДОПОМОГА?
ПОТРІБНА ДОПОМОГА?
099-557-30-44

Дисоціальний розлад

У приватній психіатричній клініці в Києві «ПсиМір» ми створили максимально комфортні та безпечні умови для лікування дисоціального розладу особистості.
дисоціального розладу

Лікування дисоціального розладу особистості

Дисоціальний розлад особистості (ДРО) – це психічне захворювання, основними ознаками якого є ігнорування людиною соціальних норм, неповага до чужої свободи та відсутність почуття сорому та провини. Воно починає виявлятися у підлітковому віці і, прогресуючи, викликає серйозні порушення соціальної поведінки. З цієї причини це відхилення також називають асоціальним розладом або соціопатією. 

Психіатрична клініка "ПсиМір" займається лікуванням пацієнтів з дисоціальним розладом особистості в амбулаторному порядку та в умовах стаціонару в Києві. У нас працюють досвідчені лікарі, які здатні знайти підхід до кожного хворого. У поєднанні з перевіреними методиками терапії та сертифікованими препаратами, це гарантує ефективність лікування та низький ризик виникнення рецидивів.
Використовуємо сучасні препарати нового покоління
За час роботи ми залучили найкращих фахівців!
Лише на принципи доказової медицини
Поєднуємо медикаментозне лікування з психотерапевтичними.
КЛІНІКА ПСИХІАТРІЇ
У приватній психіатричній клініці
Психіатр
консультація психіатра
психіатрична допомога
приватна психіатрична допомога
психіатрична лікарня
психіатрична лікарня в Києві

Симптоми ДРО

Захворювання має цілу низку характерних ознак, що виражаються в наступних фізіологічних проявах:
  • підвищена активність;
  • порушення режиму сну;
  • неконтрольований сексуальний потяг;
  • схильність до вживання спиртного та психоактивних речовин.
Психічних ознак дисоціального розладу особистості набагато більше, і серед них:
  • відсутність почуття жалості, сорому чи переживання;
  • виражений нарцисизм із агресивною реакцією на критику;
  • нерозбірливість у статевих зв'язках;
  • схильність до полігамії;
  • відсутність тривалих відносин;
  • відсутність здатності до прогнозування та планування;
  • зневага правами людей, неповага до свободи людини;
  • висока ворожість, вимогливість до оточуючих;
  • відсутність емпатії, байдужість до чужих почуттів;
  • виражена безпричинна опозиція до батьків у дитячому віці;
  • порушення культурних та соціальних норм;
  • безпричинна брехня незалежно від важливості питання;
  • схильність до крадіжки та насильницьких дій;
  • прагнення регулярно отримувати задоволення за рахунок інших
Важливою особливістю психічного розладу і те, що зазначені ознаки можуть виявлятися у ситуаціях, вигідних хворому. Він здатний імітувати поведінку доброчесної людини і навіть заслуговувати на прихильність оточуючих (у тому числі – потенційних сексуальних партнерів). Це певною мірою ускладнює діагностування та збільшує соціальну небезпеку особи з цим діагнозом.

Причини розвитку дисоціального розладу

Основним чинником виникнення соціопатії є генетичні дефекти ЦНС. Це підтверджується статистичними дослідженнями, що вказують на наявність у хворих з підтвердженим захворюванням хоча б одного з батьків, який має такий самий діагноз. Як вторинні причини здатні виступати:
  • плацентарні порушення, інтоксикації плода та травми під час пологів;
  • внутрішньоутробні порушення формування нервової системи;
  • пухлини головного мозку;
  • жорстокість батьків та авторитарне виховання;
  • несприятливі соціальні умови у дитячому віці;
  • супутні нервово-психічні розлади;
  • операції на головному мозку;
  • тяжкі травматичні події (участь у бойових діях, пережиті природні катастрофи тощо).

Види соціопатії

Ефективність лікування дисоціального розладу особистості залежить від своєчасного початку терапії та від характеру захворювання. Останній передбачає наявність 2 типів пацієнтів: латентних та активних. Для перших характерне придушення ознак захворювання через усвідомлення ймовірності покарання за неналежну соціальну поведінку. При цьому у разі провокування вони миттєво виявляються, що дає змогу з високою точністю поставити діагноз. Хворі другого типу виявляють асоціальну поведінку регулярно, через що оточуючі завжди мають докладне уявлення про особливості їхньої особистості. Пацієнти з активним розладом схильні до насильства, агресії, бійок та неспровокованих нападів.
Можливі ускладнення дисоціального розладу особистості
Якщо лікування пацієнта з дисоціальним розладом особистості не було розпочато в ранньому віці, то в міру дорослішання можливе виникнення цілого ряду супутніх порушень. Серед них: схильність до алкоголізму та наркоманії, соціальна ізоляція, розлад статевої поведінки, нестабільність настрою. Крім цього, особи із зазначеним діагнозом мають набагато більшу ймовірність опинитися за ґратами, ніж люди без порушень соціальної поведінки. У сукупності з іншими хворобами душевного характеру соціопатичний розлад може бути причиною суїцидальних проявів.
Методи терапії
Лікування дисоціального розладу особистості є складним та тривалим процесом. Воно передбачає використання медикаментів (нейролептиків, стабілізаторів настрою, антидепресантів) для усунення супутніх ефектів та психотерапевтичних занять. Останні спрямовані на корекцію мислення та формування нормальних (соціально допустимих) алгоритмів поведінки. Обидва методи повинні застосовуватися в парі, оскільки через складність лікування даного захворювання терапія з використанням тільки одного обраного способу не принесе будь-якого результату.

Важливо, що з позитивної динаміки важливою умовою є бажання пацієнта. У цьому більш ніж 90% випадків ініціаторами лікування є родичі хворого.

Цілодобова гаряча лінія.

099-557-30-44
м.Київ, вул. Оноре Де Бальзака 6г
Звертаємо Вашу увагу, не один псевдолікарський центр реабілітації, не має права займатися медикаментозним лікуванням, при зверненні на лікування вимагайте ліцензію МОЗ України.

Адреса провадження діяльності з медичної практики зазначена в ліцензії та фактична здійсненя господарської діяльності - має співпадати!!!