Параноїдний розлад особистості

Головна » Параноїдний розлад особистості

Викликати лікаря або отримати консультацію
Ви можете за телефоном:+38-099-557-30-44

ПОТРІБНА ДОПОМОГА?

099-557-30-44

Параноїдальний розлад особистості

У приватній психіатричній клініці в Києві «ПсиМір» ми створили максимально комфортні та безпечні умови для лікування параноїдальних розладів особистості.

ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ

Лікування параноїдального розладу особистості

Приватна психіатрична клініка «ПсиМір» у Києві надає кваліфіковану допомогу людям із психічними відхиленнями. Своєчасне лікування параноїдального розладу особистості покращує прогноз повернення до повноцінного життя.

Параноїдний розлад особистості характеризується підозрілістю, злопам'ятністю, невдоволенням. Будь-які дії та висловлювання оточуючих хворий інтерпретує як загрозу та неповагу. З віком симптоми посилюються, ворожість та негативне мислення стають більш вираженими. Емоційна нестійкість значно ускладнює спілкування, позначається на роботі, особистих відносинах, веде до депресії та ізоляції.

Професійна терапія здатна компенсувати відхилення у ментальному здоров'ї. Застосовувані фахівцями нашої клініки прогресивні методики позбавлять дратівливості, допоможуть прийняти свої почуття та виробити ефективні поведінкові патерни у складних ситуаціях. Чим раніше встановлено діагноз і розпочато лікування, тим більше шансів на одужання.

Використовуємо сучасні препарати нового покоління

За час роботи ми залучили найкращих фахівців!

Лише на принципи доказової медицини

Поєднуємо медикаментозне лікування з психотерапевтичними.

Симптоми параноїдального розладу

Ознаки захворювання проявляються у різних ступенях та формах. Основний "маркер" - хронічна підозрілість. Недовіра до оточуючих заважає нормальному мисленню та соціальній взаємодії. На наявність параноїдального розладу особи можуть вказувати такі симптоми:

Фізичні – неприродність ходи, міміки та жестів, порушення слуху, конфліктність, агресія, фанатизм, уразливість, замкнутість, прагнення тримати все під контролем, нездатність до прощення помилок, схильність до скоєння злих вчинків у відповідь на уявні образи.
Психічні - ригідність, глибока настороженість, сумніви в чесності інших людей, ревнощі до партнера, спотворення фактів, пошук прихованих смислів у жестах і розмовах, завищені уявлення про власні здібності та значущість.

Хворі на цей розлад люди бачать світ чорно-білим і впевнені в об'єктивності такого світогляду. Будь-які дії сторонніх інтерпретуються як ворожі. Параноїки не сумніваються у бажанні рідних та незнайомців використовувати їх, відібрати майно чи завдати іншої шкоди.

Через постійні сумніви хворі не наважуються розвивати близькі відносини, бурхливо реагують на критику і вкрай злопам'ятні. Їм не притаманні співчуття, подяка та почуття гумору. З віком негативні риси характеру закріплюються та посилюються: будь-які власні страхи вони проектують на інших людей.

Причини захворювання

Точну етіологію параноїдального розладу особистості нині наукою не встановлено. У клінічній практиці існує кілька теорій формування патології:

Прихильники еволюційної концепції називають підозрілість стійким механізмом психологічного захисту. Він притаманний усьому живому на планеті, але, на відміну від тварин, у людей на тлі надмірної акцентуації на ідеї «виживання найсильнішого» розвивається патологічна недовіра.
Генетична теорія виходить з спадкової схильності у сім'ях, де є родичі з психічними захворюваннями. Дослідження показали, що параноїдальні риси однаково притаманні близнюкам і сиблінгам. Але механізм передачі генів нащадкам поки не встановлено.
Прихильники психодинамічної концепції пов'язують витоки захворювання із соціальним середовищем. Параноїдний розлад найчастіше виявляють у людей, які росли в умовах гіперопіки, надмірної вимогливості та приниження з боку батьків. Негативні дитячі переживання з часом трансформуються у підозрілість до світу загалом.

Остаточна клінічна картина проявляється у 25-30 років і зберігається протягом усього життя. При цьому нестабільність, стреси та тяжкі життєві обставини посилюють симптоматику. У результаті хворий втрачає здатність до самокритики, адекватного мислення, вирішення проблем та особистісного розвитку.

У зрілому віці недуга здатна спровокувати важкі черепно-мозкові травми, розлади шизофренічного спектру, хвороба Альцгеймера або Паркінсона.

Типи та стадії хвороби

У параноїдального розладу особистості немає чітко виражених стадій, проте психіатри виділяють 3 основні фази прогресування патології:

Латентна. Ознаки параноїдності не порушують соціального функціонування, особистісна дисгармонія згладжена. Початковий період минає без яскраво виражених симптомів, проте хворий стає замкнутим, потайливим і недовірливим, уникає контактів із людьми.
Продромальний. Для перехідного періоду характерно посилення підозрілості, конфліктності та агресивності. Пацієнт скрізь бачить змови та ворогів, звинувачує інших у своїх невдачах, не сприймає критики та відкидає допомогу. Він страждає від безсоння та занепокоєння, можливі галюцинації.
Маніфестна. Кінцевий період супроводжується відривом від дійсності. Занурена в параноїдний світ людина не здатна змінити власні погляди. Життя в постійному страху, недовірі та ненависті несе ризик скоєння небезпечних дій у спробах захиститися від уявних загроз.

Медичні фахівці ділять параноїдних осіб на два полярні типи:

Експансивні. До таких відносять людей із високою самооцінкою та амбіціями. Вони підозрюють інших у заздрості, намірах вкрасти їхні талановиті ідеї. «Правдошукачі» часто вступають у суперечки та конфлікти, подають судові позови для захисту своїх прав та інтересів.
Сенситивні. При низькій самооцінці та комплексах хворі вважають себе неповноцінними та ущемленими. Вони невпинно шукають підтвердження своїм страхам, вимагають вибачень та пояснень. Нерідко залежать від інших, але завжди чекають на зраду. Такі люди уразливі, надмірно ревниві та мстиві.

Можливі ускладнення та ризики

Без лікування параноїдальний розлад особистості загрожує соціальною ізоляцією. Хворий стає агресивним, жорстоким, здатний на суїцид та заподіяння шкоди оточуючим. Тривалий перебіг хвороби здатний викликати:

залежність від сильнодіючих речовин. Хворі нерідко зловживають психотропами, алкоголем чи наркотиками зі зняттям тривог. Залежність у свою чергу загрожує передозуванням, отруєнням та/або психозом;
соматичні захворювання. Хронічний стрес, нервова напруга та неправильний спосіб життя підвищують ризик розвитку серцево-судинних, ендокринних, імунних та травних патологій;
психічні розлади. У таких пацієнтів найчастіше діагностують супутні проблеми, що посилюють стан. Наявність депресії, неврозів, фобій, біполярного, тривожного обсесивно-компульсивного чи панічного розладу ускладнює лікування.

Люди з параноїдною психопатією самі не звертаються за лікарською допомогою. Вони переконані у своїй правоті та виправданості страхів. Вкрай важливо, щоб пацієнт усвідомив «поломку» мислення та довірився фахівцеві. В іншому випадку терапія не дасть належного ефекту. Але професіонали клініки «ПсиМір» встановлюють довірчі стосунки навіть із найскладнішими пацієнтами.

Цілодобова гаряча лінія.

099-557-30-44
м.Київ, вул. Оноре Де Бальзака 6г

Звертаємо Вашу увагу, не один псевдолікарський центр реабілітації, не має права займатися медикаментозним лікуванням, при зверненні на лікування вимагайте ліцензію МОЗ України.

Адреса провадження діяльності з медичної практики зазначена в ліцензії та фактична здійсненя господарської діяльності - має співпадати!!!