Шизофренія

Ознаки шизофренії можуть проявитися і в молодості, і в похилому віці. Хвороба здатна розвиватися поступово чи стрімко. У жінок симптомокомплекс найчастіше помітний у 27-37 років, у чоловіків – у 15-35. Причому перші неприємні дзвіночки найчастіше бувають у період статевого дозрівання. 

Слід звертати увагу на слабкість, стомлюваність, напругу, занепокоєння та замкнутість. Таку поведінку молодої людини батьки нерідко пов'язують із перехідним віком, підвищеними академічними навантаженнями, закоханістю тощо. Але зміна навичок, трансформація навичок, втрата інтересу до своєї зовнішності та прагнення до самотності повинні насторожити близьких. При зверненні до фахівця на ранньому етапі лікування дає найкращі результати.

У більшості випадків періоди поліпшення чергуються з рецидивами. При ремісії людина виглядає здоровою, але в черговій гострій фазі втрачає здатність логічно мислити. Мова стає сплутаною, схожою на марення, можливі слухові галюцинації. 

За відсутності лікування людина стає небезпечною. «Голоси» в голові спонукають до дій: він здатний стрибнути з висоти, завдати травми собі чи комусь. При цьому хворий не усвідомлює того, що відбувається, і не здатний протистояти наказу «зверху». Ще один фізичний прояв шизофренії пов'язаний зі печінням: він може відчуватися в одному місці або по всьому тілу. Іноді виникають зорові галюцинації, під час яких хворий «завмирає» у незручній позі.

У наукових колах основною причиною розвитку цього психічного захворювання називають спадковість. Наявність подібних аномалій у рідних збільшує ризики шизофренії. Але існують інші теорії, пов'язані з інфекціями, урбанізацією і соціальними умовами життя.

На думку медичних фахівців, збій може бути на ранніх етапах розвитку плоду. Інфекції, віруси і навіть материнські антитіла здатні негативно вплинути на формування нервової системи дитини. 

Дослідження показали: у міських жителів шизофренію діагностують частіше, ніж у сільських. Концепція внутрішньої інтоксикації має на увазі порушення білкового обміну через скупчення в організмі фенолу, аміаку, крезолу. Шкідливі речовини провокують нейродинамічні збої. Також тригерами називають сильний шок, прийом нейролептиків без контролю лікаря, порушення передачі серотоніну через нейрони, надлишок стимулюючого мозкову активність гормону дофаміну.

Зигмунд Фрейд свого часу припустив взаємозв'язок хвороби з его. Причинами нарцисизму та егоцентризму засновник психоаналізу називав травматичні ситуації у дитинстві. Холодне ставлення батьків здатне зруйнувати мислення у майбутньому та викликати манію переслідування.

Існує багато теорій походження захворювання, що супроводжується спотвореним сприйняттям реальності. Але одне достеменно: шизофренія не передається при контакті.

У прогресуванні розладу психіки виділяють 4 основні періоди з характерними порушеннями: 

Шизофренія не проходить сама собою, вона неминуче прогресує. Не усвідомлюючий реальність хворий під впливом галюцинацій чи марення здатний до суїциду, може стати жертвою насильства або завдати каліцтва навколишнім.

 

Раніше психіатрія була каральною: шизофренію та інші душевні розлади лікували електрошоком та лоботомією, причому без особливих успіхів. Але сучасна медицина творить чудеса. Значну роль у цьому відіграли німецький психіатр Еміль Крепелін та його послідовник Айген Брейлер, які запропонували результативні та щадні методи.

Лікарі нашої психіатричної клініки «ПсиМір» у Києві мають у своєму розпорядженні все необхідне і готові надати допомогу при шизофренії в будь-який час доби. Для лікування хворих ми використовуємо як власні розробки, і нові світові методики. Фахівці клініки регулярно беруть участь у міжнародних форумах та великих галузевих заходах.

Ефективність лікування багато в чому пов'язані з своєчасністю звернення по допомогу. Діагноз «шизофренія» психіатр ставить із застосуванням загальновизнаних інструментів. Симптоми класифікуються за:

При оцінці психічного стану пацієнта, крім скринінгової діагностики, використовуються уточнення та обґрунтування медичного висновку. Хороші результати дає структуроване діагностичне інтерв'ю із блоком для оцінювання симптомів. Важливу роль діагностиці грає спілкування з родичами та аналіз сімейного анамнезу. Для запобігання захворюванням з аналогічною симптоматикою можуть знадобитися лабораторні дослідження (диференціальна діагностика).

Немаловажну роль у лікуванні шизофренії мають особисті якості лікаря-психіатра (з хворим повинен працювати не психолог і не психотерапевт – це важливо!). Спілкування з пацієнтом можна порівняти з прогулянкою мінним полем: потрібні обережність, віртуозність і терпіння. Фахівці виділяють 3 стадії розвитку патології: 

Кожен із етапів потребує індивідуальної терапії. За своєчасного придушення гострого психозу вдається швидко досягти ремісії. Думки лікарів щодо госпіталізації неоднозначні. Одні наполягають на лікуванні шизофреніків виключно у стаціонарі, інші бачать необхідність ізоляції лише при загостреннях.

Ключове завдання – повернути людині здатність керувати своєю свідомістю. Тому важливою є комплексна терапія. Амбулаторне лікування хворих на шизофренію передбачає регулярне відвідування лікаря та сеансів психотерапії. У домашніх умовах родичі мають забезпечити хворому повноцінний відпочинок та здорове харчування, стежити за прийомом прописаних ліків. Відновленню також сприяють дихальні та фізичні вправи.